- стугоніти
- —————————————————————————————стугоні́тидієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
стугоніти
Смотреть что такое "стугоніти" в других словарях:
стугоніння — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
стугоніння — я, с. Дія за знач. стугоніти і звуки, утворювані цією дією … Український тлумачний словник
стугон — у, ч., діал. Стугін … Український тлумачний словник
стугоніти — ни/ть, недок. 1) Ритмічно стукаючи, ударяючи по чому небудь, утворювати тривалий шум, гул. || Утворювати глухі звуки із завиванням, гулом (про явища природи). || безос. || Видавати глухі ритмічні звуки (про механізми). || Глухо, безперервно… … Український тлумачний словник
відстугоніти — ни/ть, док. Перестати, припинити стугоніти … Український тлумачний словник
застугоніти — ню/, ни/ш, док. Почати стугоніти; глухо загусти, застукати. || безос … Український тлумачний словник
постугоніти — і/є, док. Стугоніти якийсь час … Український тлумачний словник
простугоніти — ню/, ни/ш, док. 1) Док. до стугоніти 1). 2) Проїхати або пройти з шумом, із гуркотом. || Видати шум, гуркіт … Український тлумачний словник
стугнити — ни/ть, недок., діал. Стугоніти … Український тлумачний словник
стуготіння — я, с. Те саме, що стугоніння … Український тлумачний словник
